Перейти до вмісту 
Форс-мажор під час війни: коли він працює і коли — ні
Воєнний стан — це форс-мажор. Але суди відмовляють у його застосуванні в більшості справ. Чому — і що потрібно зробити, щоб він реально захистив ваш бізнес.
З 24 лютого 2022 року слово «форс-мажор» стало одним з найпопулярніших у діловому листуванні українського бізнесу. Компанії масово посилались на воєнний стан, щоб уникнути відповідальності за прострочення або невиконання договорів. Але судова практика пішла зовсім іншим шляхом — і до 2025–2026 років сформувала жорсткий підхід, який здивував багатьох підприємців.
Воєнний стан — це форс-мажор за законом. Але сам по собі він не звільняє від відповідальності автоматично. Суди вимагають довести, що саме ці обставини зробили виконання конкретного зобов’язання неможливим. Посилання на «війну» і сертифікат ТПП — не достатньо.
Що таке форс-мажор і як він регулюється
Форс-мажор (непереборна сила) — це обставини, які є надзвичайними та невідворотними, і через які сторона не може виконати своє зобов’язання. Ключова норма — стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».
Воєнний стан прямо визнано форс-мажором у частині 2 цієї статті. Підтверджується він сертифікатом, який видає Торгово-промислова палата України або регіональні ТПП. 28 лютого 2022 року ТПП України видала загальний лист № 2024/02.0-7.1, яким підтвердила форс-мажор з 24 лютого 2022 року до офіційного закінчення воєнного стану.
Форс-мажор не скасовує зобов’язання — він лише звільняє від відповідальності за його невиконання в цей період. Після закінчення форс-мажорних обставин зобов’язання має бути виконане. Борг нікуди не зникає — і якщо контрагент після закінчення форс-мажору все одно не платить, читайте нашу статтю як стягнути борг з контрагента в 2025–2026.
Чому суди відмовляють у застосуванні форс-мажору
Саме тут починаються проблеми для більшості бізнесів. Судова практика 2022–2025 років сформувала стійкий підхід: загальне посилання на воєнний стан або сертифікат ТПП не є достатнім доказом форс-мажору.
Верховний Суд у рішенні у справі № 922/1290/24 від 4 березня 2025 року прямо зазначив: доведення наявності форс-мажору не може базуватися лише на узагальненому посиланні на воєнний стан або бойові дії. Потрібно довести причинно-наслідковий зв’язок між конкретною подією та неможливістю виконання конкретного зобов’язання.
«Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти — якщо він не довів протилежного.»
— Господарський суд Дніпропетровської області, справа № 904/1250/22Іншими словами: якщо ваша компанія у Львові не виконала договір з київським контрагентом, посилаючись на «війну», а ваш офіс працював і рахунки не були заморожені — суд, швидше за все, відмовить у застосуванні форс-мажору і присудить штрафні санкції.
Два типи договорів — два різних підходи
- Вторгнення було непередбачуваним — форс-мажор можливий
- Сертифікат ТПП може бути достатнім першим аргументом
- Але все одно потрібен доказ впливу на конкретне зобов’язання
- Сторони підписували договір, знаючи про воєнний стан
- Верховний Суд: загальні умови війни — не форс-мажор
- Потрібні конкретні нові непередбачені події, а не загальний стан
Це критично важливе розмежування. Якщо ви укладаєте договори зараз, у 2025–2026 роках — загальне існування воєнного стану більше не може бути форс-мажором за цим договором. Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2024 року у справі № 910/332/24 підтвердив: бойові дії на території України більше не є самі собою обставиною, що підпадає під визначення форс-мажору для нових договорів. До речі, саме тому варто переглянути й самі договори після скасування ГКУ — детальніше про це у статті скасування Господарського кодексу з 28.08.2025.
Що потрібно довести суду для успішного застосування форс-мажору
Не «йде війна», а «обстріл міста N такого-то числа», «пошкодження складу», «евакуація персоналу», «заморожування рахунків банком через бойові дії в регіоні». Чим конкретніша подія — тим сильніший аргумент.
Потрібно довести, що саме ця подія зробила виконання саме цього зобов’язання неможливим. Якщо ви не доставили товар через обстріл — доведіть, що маршрут проходив через зону обстрілу, і що альтернативного маршруту не існувало.
Суди перевіряють: чи була можливість виконати зобов’язання іншим способом? Якщо так — форс-мажор не застосовується. Вжиття всіх можливих заходів для виконання зобов’язання, незважаючи на обставини, треба підтвердити документально.
Це технічна, але критична вимога. Більшість договорів містять умову про повідомлення контрагента про форс-мажор у визначений строк — зазвичай 3–10 днів. Порушення цього строку позбавляє права посилатись на форс-мажор навіть за наявності всіх інших доказів.
Які докази збирати
- Сертифікат ТПП — це відправна точка, але не фінальний доказ
- Документальне підтвердження конкретної події: акти, накази, офіційні повідомлення органів влади
- Дані про пошкодження майна, евакуацію, мобілізацію ключових співробітників
- Листи від логістичних компаній про неможливість доставки через конкретний регіон
- Рішення державних органів про обмеження діяльності у відповідному районі
- Письмове повідомлення контрагента про форс-мажор з квитанцією про відправлення
- Докази вжитих заходів для мінімізації наслідків та спроб виконати зобов’язання
Як прописати форс-мажор у нових договорах 2025–2026
Для договорів, що укладаються зараз, підхід до форс-мажорного застереження має бути принципово іншим. Загальне посилання на «воєнний стан» у тексті договору — юридично слабка позиція.
- Конкретний перелік воєнних ризиків, що є форс-мажором саме для цього договору: обстріли в зоні виконання, знищення об’єктів, примусова евакуація
- Чітке розмежування: загальні умови воєнного часу — не форс-мажор; конкретні нові події — форс-мажор
- Строк повідомлення контрагента — реалістичний, з урахуванням умов воєнного часу
- Порядок підтвердження форс-мажору: сертифікат ТПП + додаткові документи
- Наслідки форс-мажору: звільнення від відповідальності, але не від зобов’язання
- Строк для виконання зобов’язання після закінчення форс-мажору
«Форс-мажор — це не індульгенція. Це юридичний інструмент, який потребує ретельної підготовки. Хто збирає докази заздалегідь і правильно повідомляє контрагента — має шанси. Хто покладається на загальне посилання на війну — програє в суді.»
— Тарас Гармата, керуючий партнер Harmata & PartnersВисновок: модель «сертифікат + докази + оцінка»
Судова практика 2025 року остаточно закріпила підхід, який можна описати як модель «сертифікат + докази + оцінка обставин». Сертифікат ТПП відкриває двері до аргументації, але не замінює доказового аналізу. Суд щоразу оцінює конкретну ситуацію, конкретний договір і конкретний зв’язок між подією та неможливістю виконання.
Для бізнесу це означає: збирати докази треба не тоді, коли вже виник спір, а в момент настання обставин. Правильно повідомляти контрагента — у строки, передбачені договором. І укладати нові договори з детальними форс-мажорними застереженнями, а не загальними посиланнями на «воєнний стан». Якщо вам потрібна допомога у господарських спорах або перевірці договорів — ознайомтесь з нашими послугами у сфері господарського права.
Контрагент посилається на форс-мажор
або ви хочете ним скористатись?
Оцінимо ситуацію та доказову базу. Перша консультація — безкоштовно та конфіденційно.
Зв’язатися з нами Або телефонуйте: +38 (098) 258-00-01 · Пн–Пт, 09:30–18:00